Logo-green

DE УКР ENG

Програма: День 3

Tentative d'épuisement d'un lieu berlinois. Психогеографічний експеримент Жоржа Перека

6 травня | 11:00 | Прогулянка | Назовні / місце зустрічі: Rosenthaler Platz (рекламна колона навпроти Аптеки)

Якщо ви хочете відвідати цю прогулянку, заповніть форму. Девід Ваґнер робить спробу заглибитися у Rosenthaler Platz шляхом колективного дрейфу і, так, перебуваючи на площі, якої, як всі знають, насправді не існує. Нині на цьому місці знаходиться лише небезпечне для життя перехрестя. Назва прогулянки, звісно, є цитатою Жоржа Перека, який не був ситуаціоністом, але великим психогеографом.

Map Me Happy Walk. Чуттєві фрагменти українських міст

6 травня | 13:00 | Прогулянка | Назовні / місце зустрічі: Kunstquartier Bethanien (на вході)

Якщо ви хочете відвідати цю прогулянку, заповніть форму. Ми використовуватимемо наші чуття, аби відшукати у Берліні проблиски українських міст. Відчуватимемо запахи, торкатимемося та слухатимо невідоме місто, сподіваючись, що воно стане більш дружнім чи зрозумілим наприкінці прогулянки. Можливо, разом ми відкриємо щось спільне для обох міст або просто по-різному відчуємо Берлін. Ми віримо, що почуття та люди можуть долати відстані та допомагати почуватися у безпеці. “Map Me Happy” — створена користувачами платформа для збору та обміну чуттєвим досвідом у певному середовищі.

Кройцберг, що зникає. Фотопрогулянка

6 травня | 14:00 | Прогулянка | Назовні / місце зустрічі: Motitzplatz Gardens (синьо-біла палатка посередині саду)

Якщо ви хочете відвідати цю прогулянку, заповніть форму.

У пошуках душі Берліна, фотограф документував зміни в міському
середовищі більше десяти років. У Берліні, як і в багатьох містах, наслідки джентрифікації стають дедалі помітнішими: невеликі сімейні магазини зникають, суб- та «Кройц-» культура втрачають простори, виростають безликі масштабні забудови.
Александер Штеффен знимкує місця та знаки, які ми будемо згадувати з сумом, хоча й не гадали що коли-небудь сумували би за ними. Зосереджуючись головним чином на забудованих територіях, вітринах, цегляних стінах і графіті, фотограф є свідком зміни власного міста, яким дрейфує без конкретного призначення. Позначені локації на супровідній карті (в роботі) для фотопрогулянки «Кройцберг, що зникає» прагнуть надихнути учасни_ць на індивідуальне «Dérive». Інтегровані фотографії документують трансформацію міста на прикладі одного з найпопулярніших районів. Деталі фотопрогулянки за покликанням.

Палімпсести – Александрплац

6 травня | 15:00 | Прогулянка | Назовні / місце зустрічі: Александрплац (біля Bowling Center та Roten Rathaus)

Якщо ви хочете відвідати цю прогулянку, заповніть форму. Палімпсест — це переписаний папір, перетин кількох текстів. У межах цього проекту глядачам пропонується прогулятися околицями Александерплац. Використовуючи метод психогеографії, аби отримати доступ до моменту та поточної перспективи змін, ви зіштовхнетеся із конкретним місцем, дослідите відчуття, що поділяють люди, щойно опиняються на Александерплац — дискомфорт. У пошуках тригерів цієї афективної реакції, окрім туризму та споживацтва, які спонукають нас «втекти», ми поміркуємо щодо особистих місць відпочинку.

У творі йдеться про

6 травня | 16:00 | Прогулянка | Назовні / місце зустрічі: Kunstquartier Bethanien (на вході)

Якщо ви хочете відвідати цю прогулянку, заповніть форму. У прогулянці ми зануримось у колишній канал і у питання того як люди пересуваються містом, дізнаємось про минулі водойми і стіни Берліну, опинимось у кількох садах і перетнемо кілька меж під написаний спеціально для цієї прогулянки ембієнт. Тривалість: 1 година. З собою необхідно мати заряджений смартфон, мобільний інтернет та навушники.

На Беньяміновій «Вулиці з одностороннім рухом»

6 травня | 18:00 | Прогулянка | Назовні / місце зустрічі: Kunstquartier Bethanien (на вході)

Якщо ви хочете відвідати цю прогулянку, заповніть форму. Усі охочі запрошуються приєднатися до психогеографічної прогулянки, присвяченої «Вулиці з одностороннім рухом», експериментальному тексту філософа Вальтера Беньяміна. Там він зображує уявну вулицю, наповнену знаками, предметами, ситуаціями, думками і краєвидами. Шістдесят окремих коротких прозових творів названі на честь міських явищ — від заправки до планетарію. Різноманіття тем — від кохання до революції — розкидані мегаполісами, підсвіченими ідеями Беньяміна. Разом, розділившись на групи, ми збиратимемо ці сліди на вулицях Берліна. Кожна група обирає фрагмент, підшукує місце, що із ним асоціюється, і спостерігає за тим, як обговорення есею перетворюють локацію на щось інше.

Застереження щодо психогеографічної пустелі сучасності

6 травня | 14:00-15:00 | Лекція | Studio 1 / Kunstquartier Bethanien

Чи досі у європейських мегаполісах можливо практикувати ситуаціоністські форми дії? Розуміння ситуаціоністської практики як історично вкоріненої не означає її містифікацію, як це часто роблять її послідовники. Наші про неї пізнання, приміром, про дрейф чи сконструйовані ситуації, — мізерні. Не останньою чергою через те, що ситуаціоністська стратегія, що намагалася утвердитися як невловимий авангард у середовищі мистецьких ініціатив свого часу, не надто прямо натякала де ж насправді діяли ситуаціоністи, і яких результатів вони досягли.

Бах & Гайге. Наодинці, разом: шляхами інших крізь ландшафти та слова

6 травня | 15:00-16:30 | Панель | Studio 1 / Kunstquartier Bethanien

Місцем зустрічі письменника Пола Скратона та перекладача Юргена Гебрецгіабіхера є гори Гарц. Це те місце, де сходяться їхні прогулянки та письменницькі проекти: Пол йде шляхами Гайнріха Гайне, Юрген — шляхами Гораціо Клера та Баха. Впродовж цієї розмови, учасники обговорять наступні питання: як ми переживаємо наративи місць, які досліджуємо? Чи ми, читачі, письменники та перекладачі, стаємо своєрідними чуттєвими двійниками об’єктів наших досліджень? Що означає заново пройти, пережити та написати історію місця? Як ми з’єднуємося через відстань часу? І чи може звуковий ландшафт, як припускає Гораціо Клер, запропонувати зв’язок між століттями?

Психогеографія та клубна культура: Berghain та K41 з архітектурної перспективи

6 травня | 18:00-19:00 | Лекція | Studio 1 / Kunstquartier Bethanien

Архітектор Томас Карстен детально розповідає про участь у створенні клубів Berghain (Берлін) та K41 (Київ), фактори, що вплинули на архітектурні проекти, роль аспекту дизайну, історію та соціальні/культурні контексти обох клубів.

Хрещений батько психогеографії: Ієн Сінклер у Берліні

6 травня | 14:00-15:00 | Лекція | Projectraum / Kunstquartier Bethanien

Завдяки своїм літературним мандрівкам Лондоном і його околицями, Ієн Сінклер став одним із найважливіших представників «психогеографічного письма». Хоча Сінклер пов’язував себе з психогеографією, тепер він схильний використовувати такі терміни, як «дрифт», «мандрівка» або «фуга» для своєї практики ходьби та письма. Його два візити до Берліна також відображені у творах. Лекція розгляне ці тексти та проллє світло на те, наскільки ходіння та письмо Сінклера узгоджуються незалежно від конкретної локації.

Контент. Ембіент Роуд-муві

6 травня | 15:00-15:30 | Презентація фільму | Projectraum / Kunstquartier Bethanien

Контент — це роуд-муві в стилі ембієнт та вільне продовження попередніх фільмів Radio On (1979), Radio On Remix (1999) and London Orbital (2000, з Ієном Сінклером). Vimeo

Кінопрограма від кураторки Клаудії Басраві

6 травня | 15:30-16:30 | Презентація фільмів. Кінопоказ | Projectraum / Kunstquartier Bethanien

Das Schlesische Tor

«Das Schlesische Tor», 1982, 24 хв
Режисер: Клеменс Клопфенштейн
Країна: Швейцарія
Мова: німецька

Синопсис: «Зображення та звуки з Берліна, Токіо та Гонконгу, змішані та засліплені одне одним, оформлені озахідненою китайською музикою, навіюють тугу за домівкою, жагу до подорожей, відчуття «жахливих 5 вечора», коли тягне до пляшки, телефону чи старих листів, доки не прийде спокійна ніч. Окрім того, цей невеликий фільм покликаний змусити глядача відчути круглість землі, адже ранок у Токіо — це вечір у Schlesische Tor: Хід тіні довкола землі» (Клопфенштейн).

Клеменс Клопфенштейн, «ветеран швейцарського кіно» з міста Золотурн. Знімав на все, що потрапляло під руку: спочатку 8 мм, потім Super8, 16 мм, Super16, 35 мм і Video8. Живе в Умбрії вже сорок років. Працює художником, креслярем, продюсером. «Жага до пригод і дослідження іноземного/екзотичного, а також іронічне, самокритичне спостереження за близьким, знайомим є основними мотивами Клопфенштейна. У нього завжди присутня певна іронія, двозначність, гра з нюансами». (Ульріх Грегор).

Et In Arcadia Ego / (І в Аркадії я)

«Et In Arcadia Ego» (І в Аркадії я), 2001, 3 хв
Режисерка: Керстін Cімелка
Країна: Німеччина/Австрія
Мова: німий фільм

Синопсис: Жінка із солом’яним капелюхом на колінах спить між трьома деревами у лузі. Поруч з нею бродить двійник. Назва фільму «Et In Arcadia Ego» відсилає до живописної традиції, заснованої саме на цьому сюжеті. Він пробуджує «ретроспективне бачення неперевершеного щастя», як висловився мистецтвознавець Ервін Панофскі (Клаудіа Сланар).

Керстін Сімелка народилася 1974 року в Медлінгу, Австрія. У 1999-2005 навчалася в HfBK – Städelschule, у Франкфурті-на-Майні, у Петера Кубелки, Моніки Швітте, Томаса Байрла та Саймона Старлінга. З 1999 року займається виставковою діяльністю і виступами, бере участь у кінофестивалях. Живе і працює в Берліні. З 2005 року також займається різноманітною

Der Adler ist fort / Орел пішов

«Der Adler ist fort» (Орел пішов), 2010, 21 хв
Режисер: Маріо Ментруп
Текст: Берт Папенфус
Країна: Німеччина

Синопсис: Страшно холодна ніч у лютому 2009 року на Берлін-Александерплац. Камера стежить за трьома особами. Їхні погляди розбігаються у просторі, ніби зустрічаються. Музика «Tarwater» оркеструє темний світ ночі та джерела світла, фантомів, безсоння та сомнабул. Час від часу снують фігурки молодих людей – незважаючи на заборону, вони тусуються та п’ють у цьому негостинному місці. Кіномеланж сучасного документального фільму, експресіонізму та агітпропу, що стає поетичним. Фільм Маріо Ментрупа та Фолькера Саттеля з Софією Ларссон-Оклінд, також відомою як Софі О, Беннетом Тоглером, Крістофом Бахом.

Маріо Ментруп народився 1965 року в Емдені. Актор, музикант і режисер, живе в Берліні. З 2017 року працює  тренером з важкої атлетики та гімнастики. Як актор співпрацював із Керен Циттер, Клеменсом фон Ведемейєром, Джудіт Гопф, Деборою Шамоні, Брюсом Ла Брюсом, Керстін Сімелкою та ін. 2004 року заснував музичний проект «Pasadena Project».

Beirut meeting the Saints / Бейрутська зустріч зі святими

«Beirut meeting the Saints» (Бейрутська зустріч зі святими) (фрагменти фільму), 2020/22, 13 хв
Країна: Німеччина

Синопсис: Після довгої відсутності Клаудія Басраві повертається до Бейрута і сприймає його зі знайомої/незнайомої перспективи. Прогулянка міським середовищем поза второваною доріжкою відкриває нові перспективи та народжує інше сприйняття. Місця і теми розглядаються та документуються із суб’єктивної перспективи, завдяки численним малюнкам, аудіозаписам і фотографіям із Бейрута, створеними Клаудією за останні роки. Тексти, звукові доріжки та різноманітні візуальні матеріали ведуть глядачів у подорож містом; архітектура і люди зливаються і стають його моделями.

Homo Sapiens Project (93) / Проект Гомо сапієнс (93)

«Homo Sapiens Project (93)» (Проект Гомо сапієнс (93)), 2012, 12 хв
Режисер: Розбех Рашиді
Країни: Іран та Ірландія

2011 року Розбех Рашиді ініціював проект «Homo Sapiens», поточну серію персональних експериментальних відеоробіт. З моменту заснування проект зазнав органічних метаморфоз, перейшовши від загадкових кінощоденників і оніричних замальовок до відшліфованих художніх фільмів. Хоча проект постійно розвивається, одне залишається незмінним: створення імпресіоністичних портретів людей і місць, що наповнює їх моторошним відчуттям таємниці, яке нагадує фільми жахів і науково-фантастичне кіно.

Розбех Рашиді (народився в Тегерані, 1980) — ірано-ірландський режисер. Знімає фільми з 2000 року, тоді ж заснував Товариство експериментального кіно в Тегерані. Рашиді завжди працював осторонь основних концепцій кіновиробництва, прагнув уникнути традиційних оповідних стереотипів. Натомість він ґрунтує кінематографічний стиль на поетичній взаємодії зображення та звуку. Зазвичай уникає написання сценаріїв, розглядаючи процес створення кіно як дослідження. Його роботи глибоко пов’язані з історією кіно, і в першу чергу стосується містики, філософії, езотерики, космології, феноменології та гонтології.

Звуки джентрифікації: Незнайомий дім

6 травня | 17:00-18:00 | Розмова | Projectraum / Kunstquartier Bethanien

Відправною точкою роботи є модернізація житлового будинку, в якому проживало подружжя митців Фромберг/Ройгк (2011-2013 рр). Масивність і потужність звуків цього будівельного проекту слугувала таким же натхненням для роботи, як і пов’язана з ним крихкість особистих умов життя. Як це, жити проти власної волі посеред будівельного майданчика? «Незнайомий дім» художньо відображає недавню хвилю ремонтів у колишньому робітничому районі Пренцлауер-Берг. «Швидкоплинне звучання міського Берліна — незабаром залишиться в історії, коли всі історичні матеріали станують жертвами фондів нерухомості» (Фромберг & Ройгк).

14.11.90 — аудіовізуальна психограма

6 травня | 18:00-19:00 | Презентація | Projectraum / Kunstquartier Bethanien

Аудіовізуальна інсталяція «14.11.90» є психогеографічною документацією. З одного боку, вона розповідає про надзвичайну ситуацію виселення сквотерів на Майнзерштрассе 1990 року. Але її також можна читати як калейдоскоп суспільства, що переживає потрясіння перехідного періоду. Матеріал складається з тогочасних теле- та радіорепортажів, оригінальних записів виселення з різних архівів, інтерв’ю очевидців та фото. Уповільнені відео, схожі на громадянську війну з подіями 14.11.90, поєднуються з чорно-білими фотографіями повсякденного життя у Фрідріхсхайні початку 1990-х років, які зробив Марко Крояц, створюючи атмосферну картину постперехідного періоду Східного Берліна.

Дворами

6 травня | 19:00-21:00 | Презентація фільмів. Кінопоказ | Projectraum / Kunstquartier Bethanien

«Дворами» не перекладається на мову сучасних урбаністичних політик, де міський простір визначається потоками капіталу та приматом приватної власності. «Дворами» — пропозиція подумати про простір без вказівників, і про кіно без кіноіндустрії. Підбірка короткометражок українських кінорежисер_ок, що пропонують осмислення власних просторів.